рукопаш

[rukopɑʃ] Прислівник

Буква:Р

Значення

  1. (Військова справа) –

    У ближньому бою, без застосування вогнепальної зброї, з використанням холодної зброї, підручних засобів або власних рук і тіла.

  2. (Лінгвістика) –

    У прямому фізичному контакті, у близькому сутиканні (про бійку, сутичку, боротьбу).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. У напруженому прямому протистоянні, сутичці (наприклад, у політичній боротьбі, дискусії).

Більше записів