рукомийник

1. Невелика посудина для миття рук, зазвичай з носиком для зливу води; рукомивальник.

2. (заст.) Пристрій або місце для миття рук, часто у вигляді невеликого умивальника з водою.

3. (перен., рідко) Те саме, що рукомийка — людина, яка умиває руки, уникає відповідальності.

Приклади:

Приклад 1:
Ліжко, в ногах ліжка простенький столик, на ньому карафка з водою, рукомийник і посуд до чаю. У приміщенні, як це часто буває, коли немає дбайливої жіночої руки, панувало поетичне безладдя.
— Тютюнник Григорій, “Вир”