Значення
- (Лінгвістика) –
Який дає, передає щось у руки; призначений для вручення, передачі чогось безпосередньо (найчастіше про документ, папір).
- (Історія) –
У палеографії: такий, що був безпосередньо вручений, переданий адресату автором або особою, від імені якої він складений (про оригінал документа).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рукодайний, р. рукодайного, д. рукодайному, з. рукодайного, о. рукодайним, м. рукодайнім, к. рукодайний