руф

Приклад 1:
На зібраному ними матеріалі побудували свій опис Індії Плутарх, Курцій Руф, Помпей Трога, інші античні автори. Яскравий і відносно правдивий опис цієї країни належить сирійському послу в індійській державі Маур’їв Мегасфену (праця Мегасфена не збереглася, проте її часто цитують чи переказують Страбон, Діодор, Арріан).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Таким чином, зміни в концепції маркетингу були викликані такими причиК нами: 1) появою в другій половині 60Фх років організованого руФ ху за захист прав споживачів, що отримав назву “конс’юмеФ ризм”. Не вдаючись до подробиць, відмітимо притаманну йоФ му активність покупців, що вимагали захистити їх від непоФ рядності виробників, відкритого доступу до інформації, що має відношення до виготовлення товарів; розповсюдження знань, що необхідні для прийняття вірних рішень щодо засобів та наслідків вживання тих чи інших виробів; 2) різким загостренням проблеми захисту оточуючого сеФ редовища та вичерпанням традиційних джерел корисних коФ палин, що примусило піддати сумніву безумовну орієнтацію класичного маркетингу на індивідуальні потреби людей та зниження фірмами власних витрат шляхом економії, в тому числі за рахунок екологічної безпеки [4,с.13] Пiд впливом перерахованих обставин відбулося формуФ вання концепції соцiальноФетичного або соціальноорієнтоваФ ного маркетингу, яка стверджує, що завданням будьФякої орФ ганізації є з’ясування потреб, інтересів цільових ринків та заФ безпечення бажаного задоволення більш ефективними та більш продуктивними (ніж у конкурентів) засобами з одночаФ 268 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓсним збереженням або зміцненням споживачів та суспільства взагалі [5,с.66].
— Котляревський Іван, “Енеїда”