1. (зменш.-пестл. до рудий) Той, що має руде волосся або руду шерсть; рижий.
2. (перен., розм.) Про щось, що має червонувато-жовтий або коричнюватий колір, нагадує руду.
руденький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ось там, за цими стінами, маленький руденький Мюфке в’язнутиме зараз від його, Івана Семеновича, імени до незнайомої, зовсім чужої жінки… Для чого? Кому це потрібно?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |