1. Брати на себе відповідальність за когось або щось, давати гарантію, поруку; забезпечувати своєю власною особою, майном тощо.
2. Бути впевненим у чомусь, підтверджувати щось із повною відповідальністю; запевняти.
ручитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чи можеш ти ручитися, що ти врятуєшся? Якщо у тебе є ліки, невже ти з власної волі їтовинеи прийняти отруту?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |