1. Власна назва невеликої річки або струмка, що часто вживається як друга частина складених гідронімів (наприклад, Криворучай, Білоручай).
2. (заст., поет.) Загальна назва струмка, потічка, невеликої річки; водотік.
ручай
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почто не преобразился еси в ручай или поток? Почто не в рЬку или море?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Перуна ж, як найбільшого, звелів прив’язати мотузком до хвоста коневі, і тягти з гори по Боричеву на Ручай, і 12 мужів приставив бити його. Це [нака- зав] не тому, ніби дерево щось відчуває, а на наругу бісу, котрий цим ідо- a 148 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: іменник (однина) |