Древослів

Словник Української Мови

рубцювати

[rubt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Медицина) –

    (у медицині) Процес утворення рубця на місці пошкоджених тканин організму внаслідок їх загоєння.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, обробці матеріалів) Наносити рубці, борозни або шви на поверхню чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я рубцюю, ти рубцюєш, він рубцює, ми рубцюємо, ви рубцюєте, вони рубцюють

Більше записів