Древослів

Словник Української Мови

рубцьований

[rubt͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

(Медицина) –
Покритий рубцями, що має рубці (шрами) на поверхні.
(Техніка) –
У техніці: що має спеціально створені виступи, заглиблення або борозни на поверхні для кращого зчеплення, декоративного ефекту тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рубцьований, р. рубцьованого, д. рубцьованому, з. рубцьованого, о. рубцьованим, м. рубцьованім

Більше записів