Значення
- (Техніка) –
Властивість за значенням прикметника “рубчастий”; наявність рубців, борозен або виступів, що утворюють рельєфну поверхню.
- (Ботаніка) –
(У ботаніці) Морфологічна ознака стебла, листка чи іншої частини рослини, що характеризується наявністю поздовжніх глибоких борозен або виступів, які надають їй ребристої форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рубчастість, р. рубчастості, д. рубчастості, з. рубчастість, о. рубчастістю, м. рубчастості, к. рубчастосте