рубанина

1. Різка, кривава бійня, жорстока сутичка з великою кількістю жертв.

2. (переносне значення) Напружена, запекла боротьба, суперечка або дискусія.

3. (історичне) Спеціально обладнане місце для забою худоби та розділки туш.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зав’язалася рубанина. Козакам довелося відбиватися на всі боки.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |