Значення
- (Виробництво) –
Той, хто рубає щось (дерево, каміння тощо); лісоруб, дроворуб.
- (Історія) –
Різновид великої шаблі або тесака, що використовувався в побуті та на війні; холодна зброя з широким довгим лезом.
- (Лінгвістика) –
Прізвисько або прізвище, що походить від назви роду діяльності (той, хто рубає) або від назви зброї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рубач, р. рубача, д. рубачеві, з. рубача, о. рубачем, м. рубачеві, к. рубачу