роззявити

1. Розкрити, розтулити (рот, дзьоб, пащу тощо) широко, часто від здивування, страху або передчасно.

2. Розкрити, розтулити щось, що закривало отвір або було зімкнуте (наприклад, віко, двері, вікно).

3. Розкрити, відкрити щось необережно або необачно, залишивши незахищеним, доступним (часто з негативним відтінком).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоскна туга занила по всім тілі, занила з такою силою, що хотілося широко роззявити рота, скривити все лице й дико, тягуче завити. Він знову ліг, просто лицем у мокру брудну солому, й заціпенів.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: дієслово () |