розжива

[rozʒɪʋɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (діал.) Те, що можна дістати, здобути; здобич, пожива.

  2. (перен., розм.) Об’єкт для наживи, вигоди або для висміювання, глузування; привід для чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розжива, р. розживи, д. розживі, з. розживу, о. розживою, м. розживі, к. розживо

Більше записів