Значення
-
Фізична властивість матеріалу (переважно металу або кераміки) витримувати високі температури, не плавлячись та не втрачаючи міцності; жароміцність, жаростійкість.
-
У техніці — здатність деталі чи пристрою (наприклад, електричної лампочки розжарювання) до нагрівання до високої температури під час експлуатації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розжарюваність, р. розжарюваності, д. розжарюваності, з. розжарюваність, о. розжарюваністю, м. розжарюваності, к. розжарюваносте