Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «розжарювати» — нагрівання чогось до стану жаріння або дуже високої температури, коли з’являється червоне або біле світіння.
2. Стан сильно розпеченої, нагрітої до червоного або білого світіння речовини (наприклад, металу).
3. (переносно) Стан сильного збудження, напруження, запалу (почуттів, пристрастей).
Приклад 1:
288 З катода К, який нагріваєтьс я ни т- кою розжарення, вилітають електрони зі швидкістю, яка залежить від напруги U між катодом і анодом А. Величина напруги може змін юватися потенціометром. Прой – шовши через отвір в аноді, електрони п а- дають на поверхню нікелю і відбиваються від неї.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”