роззброєння

1. Дія за значенням дієслова “роззброїти”; позбавлення когось, чогось зброї, озброєння або засобів ведення боротьби.

2. Політика держав, спрямована на обмеження або ліквідацію засобів ведення війни, знищення певних видів озброєння, скорочення збройних сил; комплекс заходів у міжнародних відносинах для досягнення цієї мети.

3. Переносно: позбавлення когось сили, можливості активно діяти чи чинити опір.

Приклади:

Приклад 1:
А коли з того «роззброєння» нічого не вийшло, взявся свою «велику ідею» чи, вірніше, в ім’я своєї «великої ідеї» орудувати всіма «не великими» засобами Великіна та Сергєєва. Він взявся до діла так, як і обіцяв, по-своєму.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”