розвірчений
[rozʋirt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розвірчений (від дієслова “розвірчити”) — такий, що був підданий розвірчуванню, тобто детальному перевірянню, дослідженню з метою встановлення істини, точності або відповідності фактам; ретельно перевірений, верифікований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвірчений, р. розвірченого, д. розвірченому, з. розвірченого, о. розвірченим, м. розвірченім