Значення
-
Позбавлення когось вінця, царського чи княжого титулу; акт усунення від влади монарха шляхом офіційного оголошення про позбавлення престолу.
-
Позбавлення когось або чогось ореолу слави, авторитету, високого статусу; розвіювання ілюзій, розкриття справжньої (часто менш значної) сутності когось або чогось.
-
У переносному значенні: розкриття обману, викриття помилкової думки, ідеї; демонстрація того, що щось не відповідає своїй заявленій цінності або призначенню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвінчування, р. розвінчування, д. розвінчуванню, з. розвінчування, о. розвінчуванням, м. розвінчуванні, к. розвінчування