Розважність — властивість за значенням прикметника “розважний”; здатність до ґрунтовного обмірковування, обережності та зважених рішень; обачність.
розважність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Степ виховував розважність, поміркованість, широту душі, глобальність баченого й чутого. Характер юного Вин-ниченка описаний ним самим у багатьох творах для дітей, де фігурують шибеники й зірвиголови.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |