Значення
-
(техн.) Властивість матеріалу (зокрема металу) піддаватися розварюванню, тобто нагріванню з метою зняття внутрішніх напружень, поліпшення структури або гомогенізації.
-
(кул.) Ступінь або властивість продукту (наприклад, круп, картоплі) розварюватися, набувати м’якої, розсипчастої або клейкої консистенції в процесі тривалого кип’ятіння у воді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розварюваність, р. розварюваності, д. розварюваності, з. розварюваність, о. розварюваністю, м. розварюваності, к. розварюваносте