розвальцювання

1. Технологічна операція обробки металу, при якій за допомогою спеціального інструмента (розвальцювача) деформують край отвору в трубній дошці або трубці для створення герметичного з’єднання з іншою деталлю.

2. Процес розширення (розгортання) кінцевої частини трубки або отвору шляхом її пластичної деформації для забезпечення міцного кріплення або герметизації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |