розупорядкування

[rozuporjɑdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес надання чому-небудь упорядкованого, систематизованого вигляду; приведення до ладу, організація.

  2. Результат такого процесу; упорядкований стан, організованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розупорядкування, р. розупорядкування, д. розупорядкуванню, з. розупорядкування, о. розупорядкуванням, м. розупорядкуванні, к. розупорядкування

Більше записів