розупорядковування

[rozuporjɑdkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес надання чому-небудь упорядкованого, систематизованого вигляду; впорядкування, систематизація.

  2. У математиці, інформатиці — перетворення структури даних або множини об’єктів, що приводить їх до більш впорядкованого стану, зазвичай згідно з певним алгоритмом або критерієм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розупорядковування, р. розупорядковування, д. розупорядковуванню, з. розупорядковування, о. розупорядковуванням, м. розупорядковуванні, к. розупорядковування

Більше записів