розупорядковування

Процес надання чому-небудь упорядкованого, систематизованого вигляду; впорядкування, систематизація.

У математиці, інформатиці — перетворення структури даних або множини об’єктів, що приводить їх до більш впорядкованого стану, зазвичай згідно з певним алгоритмом або критерієм.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |