розумник

[rozumnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вказує на особу, яка володіє розумом, кмітливістю.

  2. Застаріла назва для людини, що відрізняється великим інтелектом, розумністю; розумна, тямуща людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розумник, р. розумника, д. розумникові, з. розумника, о. розумником, м. розумникові, к. розумнику

Більше записів