Той, хто має здатність до розуміння, сприйняття та осмислення; той, хто розуміє.
розуміючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сократ називав цього генія демоном, бо демон по -грецьки означає розуміючий, тобто розумна внутрішня сила людини, а не означає злого Духа. Деякі під генієм розуміють витончене відчуття добра й зла, інші – Сильне моральне чуття.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: t.d. () |