Значення
-
Розбити, розтрощити, розчавити щось тверде ущент, часто з гучним звуком.
-
Розгромити, жорстоко побити когось; завдати поразки у сутичці.
-
Розтратити, марно витратити гроші або майно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розтюкую, ти розтюкуєш, він розтюкує, ми розтюкуємо, ви розтюкуєте, вони розтюкують