розтулення

[roztulɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розтуляти” — відкриття, розкриття чогось, що було затулене, закрите.

  2. (У медицині, стоматології) Стан, коли губи або зуби нерухомо розставлені, розкриті; відсутність їхнього нормального змикання.

  3. (Переносно) Початок говоріння, вираження думок або почуттів після мовчання; розмовчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтулення, р. розтулення, д. розтуленню, з. розтулення, о. розтуленням, м. розтуленні, к. розтулення

Більше записів