розцвітати

[rozt͡sʋitɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Про рослини: починати цвісти, вкриватися квітами; приходити в стан цвітіння.

  2. (Література) –

    Перен. Досягати найвищого ступеня розвитку, сили, краси; процвітати, розквітати.

  3. (Психологія) –

    Перен. Про людину: ставати радісним, оживати, осяяним щастям (про вираз обличчя, посмішку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розцвітаю, ти розцвітаєш, він розцвітає, ми розцвітаємо, ви розцвітаєте, вони розцвітають

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Розцвітають кущі жасмину,
    Грає сонце в височині!
    Чи зустріну, — чи не зустріну?
    Чи побачу тебе, чи ні?
    — Олена Теліга
  • Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
    лиш приходить подібне кохання.
    В день такий розцвітає весна на землі
    І земля убирається зрання..
    — Володимир Сосюра
  • Дише тихо і легко в синяву вона,
    простягає до зір свої руки…
    В день такий на землі розцвітає весна
    і тремтить од солодкої муки…
    — Володимир Сосюра
  • полуничні поля і гаї олеандрові
    розцвітали мов саме для нас уготовані
    нам ввижалося щастя у ловах і мандрах
    ми вважали – воно може бути впольоване
    тільки щастя впольоване – здобич убита
    не злетить воно вгору
    не гнатиме чвалом
    після нього – лиш чорна жага ненаситна
    світла – мало!
    і темряви – замало!
    — Юрій Іздрик

Більше записів