Значення
- (Ботаніка) –
Про рослини: починати цвісти, вкриватися квітами; приходити в стан цвітіння.
- (Література) –
Перен. Досягати найвищого ступеня розвитку, сили, краси; процвітати, розквітати.
- (Психологія) –
Перен. Про людину: ставати радісним, оживати, осяяним щастям (про вираз обличчя, посмішку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розцвітаю, ти розцвітаєш, він розцвітає, ми розцвітаємо, ви розцвітаєте, вони розцвітають
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Олена Теліга
-
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..— Володимир Сосюра -
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…— Володимир Сосюра -
полуничні поля і гаї олеандрові
розцвітали мов саме для нас уготовані
нам ввижалося щастя у ловах і мандрах
ми вважали – воно може бути впольоване
тільки щастя впольоване – здобич убита
не злетить воно вгору
не гнатиме чвалом
після нього – лиш чорна жага ненаситна
світла – мало!
і темряви – замало!— Юрій Іздрик