розцвічений
[rozt͡sʋit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Мистецтво) –
Прикметник, утворений від дієслова “розцвітити” у значенні “прикрасити квітами або квітковим орнаментом”.
- (Мистецтво) –
Уживається як складова частина власної назви “Розцвічений хрест” — специфічний тип хреста в українській сакральній архітектурі та мистецтві, стовпи якого прикрашені стилізованими зображеннями квітів, гілок або виноградної лози.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розцвічений, р. розцвіченого, д. розцвіченому, з. розцвіченого, о. розцвіченим, м. розцвіченім