розтривожений

[roztrɪʋoʒɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який перебуває у стані тривоги, занепокоєння, хвилювання; той, що втратив душевний спокій.

  2. Який викликає тривогу, занепокоєння; тривожний, непокійний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтривожений, р. розтривоженого, д. розтривоженому, з. розтривоженого, о. розтривоженим, м. розтривоженім

Більше записів