Стан, коли щось (зазвичай рідина, мул, осад) було потурбовано, збаламучено або перемішано, внаслідок чого воно стало каламутним або втратило спокійний, осілий стан.
розтривоженість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови