розтовкмачений
[roztoʋkmɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розтовкмачений — прикметник, утворений від дієслова “розтовкмачити”, що означає стан предмета або поверхні, яку було подрібнено, розім’ято або роздавлено до неоднорідної, часто безформної маси.
-
У переносному значенні — про щось сильно пошкоджене, зім’яте, зруйноване або приведене до жалюгідного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтовкмачений, р. розтовкмаченого, д. розтовкмаченому, з. розтовкмаченого, о. розтовкмаченим, м. розтовкмаченім