Розтопирювати — діал. (від “топир”) — розправляти, розпушувати щось збите, зім’яте, зіпсоване; надавати чомусь належного вигляду шляхом розгладжування, випрямлення.
розтопирювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Словник Української Мови
Буква
Розтопирювати — діал. (від “топир”) — розправляти, розпушувати щось збите, зім’яте, зіпсоване; надавати чомусь належного вигляду шляхом розгладжування, випрямлення.
Відсутні