Значення
-
Той, хто розтлює, спричиняє розтління; розбещувач, спокусник.
-
(у спеціальному вжитку) Хімічна речовина, каталізатор або інший агент, що викликає розклад, гниття, тління органічних матеріалів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтлитель, р. розтлителя, д. розтлителеві, з. розтлителя, о. розтлителем, м. розтлителеві, к. розтлителю