розсудний

1. Такий, що діє обачно, зважено, з розумом; розважливий, обачний.

2. Такий, що свідчить про розважливість, обачність; розумний, зважений.

Приклади:

Приклад 1:
Ми однодільці, та забули ви про терезів розсудний безум: як Слово — Золото, ми — Крези, а як банкрот, сам я — без голови. Мистецтва присуд строгий і простий: раз ти мене взяла за мужа, то ладен я каратись, Музо, за Луг Квітчастий, Дощик Золотий.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”