розсудливо

1. Прислівник до слова “розсудливий”; так, як властиво розсудливій людині, з розсудливістю, зважено, обачно.

2. (У значенні присудкового слова) Свідчить про розсудливу, обачну дію або поведінку; розумно, з розвагою.

Приклади:

Приклад 1:
Він до не ї говорив, як чолов ік при добр ім змислі, розсудливо, при тямі й пам’яті. Дивилась вона на його, слухала та, як листочок тонесенький, трусилася.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”