1. Людина, яку позбавили духовного сану, виключили з духовного стану; колишній священик або чернець.
2. Переносно: той, хто зрадив свої переконання, відмовився від своїх принципів; відступник, ренегат.
розстрига
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони, побачивши мене з широкою, як лопата бородою, подумали, що я розстрига-священик або що я неодмінно якийсь мученик за віру. Зараз же доповіли про це своєму командирові.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |