розстрочений
[rozstrot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який перебуває у стані розстрою, незлагоди, розладу; порушений, зіпсований.
-
Про людину: який перебуває у стані нервового збудження, занепокоєння, пригнічений, засмучений.
-
Фін. Про борг, платіж: поділений на частини (строчки) для поступового погашення в обумовлені терміни.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розстрочений, р. розстроченого, д. розстроченому, з. розстроченого, о. розстроченим, м. розстроченім