розстрочення

[rozstrot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розподіл суми боргу або вартості товару на частини (транші) з визначенням періодичності та строків їх сплати, що зазвичай передбачає додаткові відсотки або комісії.

  2. Процес або дія за значенням дієслова “розстрочити”; надання позичальнику можливості погашати кредит частинами протягом певного періоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розстрочення, р. розстрочення, д. розстроченню, з. розстрочення, о. розстроченням, м. розстроченні, к. розстрочення

Більше записів