1. Почати сміятися, засміятися, часто раптово або після короткого стримування.
2. Вибухнути сміхом, засміятися голосно, щиро або нестримно.
Словник Української Мови
Буква
1. Почати сміятися, засміятися, часто раптово або після короткого стримування.
2. Вибухнути сміхом, засміятися голосно, щиро або нестримно.
Приклад 1:
Щоб повернути балачку на мирний тон, він ладен був розсміятися з нечестивої Володимирової профанації церковної мови, аби сумирно забалакати про що-небудь інше. Але ще не встиг Лаговський ані осміхнутися і нічого сказати, як сам Володимир знов забалакав, перебиваючи його: — «Трапезундська вдовичка»… — це ж і справді об’єктик непоганий… і на вас дивиться вона дуже масними очицями… Якби я був на вашому місці, в нас діло давно б уже дійшло до пуття.
— Тютюнник Григорій, “Вир”