Словник Української Мови
Буква
1. Втрачати напругу, звільнятися від фізичного або нервового напруження, відчувати спокій і втому.
2. Ставати менш зібраним, уважним, дисциплінованим; втрачати пильність або контроль.
3. Про м’язи або частини тіла: втрачати пружність, еластичність, напруженість; ставати м’якими, в’ялими.
Приклад 1:
Невроз може не розвитися, але якщо до невміння розслаблятися та емоційно розряджатися, до постійного перевантаження і недосипання додати, скажімо, завищення оцінки самого себе і завищені вимоги до оточення, а також невміння урівноважено спілкуватися з колегами і домашніми, то нервовий розлад гарантований. Істерія – вид неврозу, властивий переважно жінкам.
— Котляревський Іван, “Енеїда”