Значення
-
Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу, яка проживала біля розсі́шок — розгалужень, роздоріжжя або місця, де щось розсілося, розколини.
-
У діалектній мові (зокрема, на Полтавщині) — місце, де ґрунт просідає або розходиться, утворюючи западину або розколину; просідання, провалля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсішка, р. розсішки, д. розсішці, з. розсішку, о. розсішкою, м. розсішці, к. розсішко