1. Про коня: якого розсідлали, зняли з нього сідло.
2. Переносно: втомлений, знесилений, розбитий; такий, що втратив бадьорість, енергію.
розсідланий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На мліг ока був рижий розсідланий, а вороний осідланий. Ей, то ж був-бо раз і коник уже!
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”
Частина мови: прикментик () |