розшивка

1. Технічний термін, що позначає процес з’єднання окремих деталей, елементів конструкції або частин одягу за допомогою шиття, зшивання, а також результат цієї дії — шов або декоративна обробка шва.

2. У будівництві та деревообробці — вузька рейка, планка або брусок, якими закривають стики між окремими панелями, дошками або плитами для надання конструкції завершеного вигляду.

3. У поліграфії та палітурній справі — спосіб з’єднання листів або тетрадей книги між собою нитками, дрітом або спеціальними скобами перед вставкою в палітурку.

4. У сільському господарстві (діалектне) — борозна, глибока заорана щілина в землі для осушення або поділу угідь.

5. У художніх промислах — декоративна вишивка, мереживо або інша оздоблювальна строчка на тканині.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |