розштибовування

[rozʃtɪboʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес розкриття, відкриття або демонтажу конструкції, механізму чи елемента, що був з’єднаний або закріплений за допомогою штибів (штифтів, стержнів, пальців).

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — детальне дослідження, аналіз або розбір складної системи, структури чи явища на окремі складові частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розштибовування, р. розштибовування, д. розштибовуванню, з. розштибовування, о. розштибовуванням, м. розштибовуванні, к. розштибовування

Більше записів