Древослів

Словник Української Мови

розштибований

[rozʃtɪboʋɑnɪj] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    (про металеві вироби) Такий, що пройшов процес штибування — обробку металу ударами штиби (спеціального молотка) для надання форми, ущільнення або зміцнення поверхні; відкований, оброблений штибуванням.

  2. (Медицина) –

    (перен., розм.) Сильно побитий, пом’ятий від ударів; розтрощений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розштибований, р. розштибованого, д. розштибованому, з. розштибованого, о. розштибованим, м. розштибованім, к. розштибований

Більше записів