розштибований

1. (про металеві вироби) Такий, що пройшов процес штибування — обробку металу ударами штиби (спеціального молотка) для надання форми, ущільнення або зміцнення поверхні; відкований, оброблений штибуванням.

2. (перен., розм.) Сильно побитий, пом’ятий від ударів; розтрощений.

Приклади:

Відсутні