розщеплювання

1. Процес поділу, розділення чогось цілого на окремі частини, часто з утворенням щілин, тріщин або розколів.

2. У фізиці та хімії — процес поділу атомних ядер (ядерна реакція) або молекул на більш легкі частинки під дією зовнішніх факторів.

3. У біології — один із способів безстатевого розмноження, при якому організм розділяється на дві або більше частин, що згодом дорослішають до повноцінних особин.

4. У психології — захисний механізм психіки, що полягає в несвідомому розділенні позитивних і негативних образів себе, інших людей або явищ на чітко розмежовані «добрі» та «погані» частини.

Приклади вживання

Приклад 1:
В результаті координації лігандів навколо комплексоутворювача, утворюється електростатичне поле, під дією якого відбувається розщеплювання орбіталі на два підрівні – з високим і низьким значенням енергії. Енергія розщеплювання біля одного і того ж централь ного атома визначається природою лігандів.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Спостерігається залежність: чим сильніше електростатичне поле утворюють ліганди, тим більше величина енергії розщеплювання. По здатності викликати розщеплювання енергетичних рівнів ліганди розміщують в такий ряд: СО > CN – > NO3 – > en > NH3 > SCN – > H2O > OH – > F – > Cl – > Br – > I -.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
По здатності викликати розщеплювання енергетичних рівнів ліганди розміщують в такий ряд: СО > CN – > NO3 – > en > NH3 > SCN – > H2O > OH – > F – > Cl – > Br – > I -. Також, в сильному полі лігандів разом з розщеплюванням d-орбіталей може відбуватися і спаровування електронів, які у вільному стані займають рівноцінні атомні орбіталі (відповідно до правила Гунда).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |