розрядник

[rozrjɑdnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Електричний пристрій для захисту електричних мереж та обладнання від перенапруг, що автоматично замикає ланцюг на землю або між проводами при небезпечному підвищенні напруги, а після її зниження автоматично відмикає його.

  2. Спеціальний пристрій або пристосування для розрядки, звільнення від заряду (наприклад, електричного, газового) або для зняття статичної електрики.

  3. Робітник, який займається розрядкою чого-небудь (наприклад, розбиранням штабелів лісу, розвантаженням).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розрядники, р. розрядника, д. розрядникові, з. розрядник, о. розрядником, м. розрядникові, к. розряднику

Більше записів