розростися

Приклад 1:
Невже людська вдача незміренно плинніша, ніж то здається, і в ній то виникають, то щезають чарупки, які щомиті можуть розростися в цілі континенти залежно від того, чим вони живляться, а тоді й трапляється, що десь, якось не допильнувавши, впустить чоловік у себе пилину, а з тієї пилини, гляди, й виник гірський обвал, бо інакше хіба могло статися, що він, Богдан, ревнує? Щоправда, ревнує Наталку не до іншого суперника, насланого відібрати йому, Богданові, місце під сонцем, а до навчання, але таки ревнує, марно силкуючися вмовити в себе, ніби це не справжні ревнощі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”